лязкіт

ЛЯ́ЗКІТ, коту, ч.

Дія за знач. ля́зкати.

Після німецьких моторизованих і механізованих армій, що досі гасали по цій землі, розчавлюючи її та сповнюючи гуркотом моторів та лязкотом заліза, ця піша колона вражала, як анахронізм (І. Багряний).