ляк

ЛЯК, у, ч.

1. Несподіване почуття страху; переляк.

Еней, таку уздрівши цяцю, Не знав із ляку де стояв (І. Котляревський);

Ми тричі кидались в атаку, і тричі бігли ми назад. В душі ні розпачу, ні ляку (В. Сосюра).

2. Почуття тривоги, розпачу.

Мене аж обгортає ляк, Коли згадаю про поетів, Що без дороги, без признак Ідуть у хаосі сюжетів (М. Рильський);

Наталя з ляком побачила, що хвороба перейшла в іншу стадію (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. ляк — ляк іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ляк — Страх, жах, с. переляк.  Словник синонімів Караванського
3. ляк — -у, ч. 1》 Несподіване почуття страху; переляк. 2》 Почуття тривоги, розпачу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ляк — ПЕРЕЛЯ́К (відчуття страху), ЛЯК, ПЕРЕПОЛО́Х, СПО́ЛОХ, ПЕРЕ́СТРАХ розм. Мотря з переляку залізла на печі аж у куток (Панас Мирний); Бідна дівчина аж злякалась і з ляку ніби заніміла (І. Нечуй-Левицький); Малий Мирон так і остовпів з наглого переполоху (І.  Словник синонімів української мови
5. ляк — Ляк, ля́ку, -кові, у -ку  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ляк — ЛЯК, у, ч. 1. Несподіване почуття страху; переляк. Еней, таку уздрівши цяцю, Не знав із ляку де стояв (Котл., І, 1952, 116); Ми тричі кидались в атаку, і тричі бігли ми назад. В душі ні розпачу, ні ляку (Сос., II, 1958, 393). 2. Почуття тривоги, розпачу.  Словник української мови в 11 томах
7. ляк — Ляк, -ку м. Испугъ. Чого б ти з ляку не сказав. Ном. № 4340. Троянці з ляку задріжали. Котл. Ен. IV. 8.  Словник української мови Грінченка