ляльково
ЛЯЛЬКО́ВО, присл.
Як у ляльки (у 1 знач.).
Не була старою, але в брезклім, ляльково розмальованім обличчі [жінки] чаїлася смерть, прикрита оболонкою набіленої шкіри, наче смертним серпанком (Ірина Вільде);
Чорна фарба робила очі ляльково великими (із журн.);
// Як лялька.
Ляльково біг у порваній одежині чоловічок, потім тіпав у повітрі ногами, вчепившись за двері вагона, і ще так довго висів (О. Ульяненко).
Словник української мови (СУМ-20)