ляльковик

ЛЯЛЬКОВИ́К, а́, ч.

Артист, який керує ляльками в ляльковому театрі.

Просперо – у центрі всіх сюжетних ліній. Його сценічна функція нагадує дії ляльковика, який приводить у pуx своїх артистів-маріонеток (з наук. літ.);

Черкащина на Всеукраїнському фестивалі театрів ляльок “Мереживо казкове” приймала ляльковиків із Донецька і Львова, Кіровограда і Рівного (із журн.).

Значення в інших словниках

1. ляльковик — лялькови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ляльковик — -а, ч. Артист, який керує ляльками у ляльковому театрі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ляльковик — ЛЯЛЬКОВИ́К (артист, що керує ляльками в ляльковому театрі), ЛЯЛЬКОВО́Д. Львівські ляльковики домоглися певних успіхів і в роботі над виставами для дорослих (з журналу); У ногу.. ляльки (у вертепі) був вставлений дріт, який брав у руки ляльковод і водив ляльку в певних напрямках (з журналу).  Словник синонімів української мови
4. ляльковик — ЛЯЛЬКОВИ́К, а́, ч. Артист, який керує ляльками у ляльковому театрі. У колективі [Львівського театру ляльок] виросла ціла плеяда талановитих акторів-ляльковиків (Мист., 2, 1966, 15).  Словник української мови в 11 томах