Словник української мови у 20 томах

ляпас

ЛЯ́ПАС, а, ч., розм.

Удар по щоці або шиї долонею.

– Ти ляпаса, а от тобі аж два, от тобі, на, маєш! (В. Винниченко);

Олександр Іванович розумів, що .. ляпаси й потиличники – не метод виховання, але він промовчав (Б. Антоненко-Давидович);

І знову чулося на весь перон оте соковите: лясь! лясь! А винуватець тільки по-риб'ячому стріпувався від кожного ляпаса (О. Гончар);

* У порівн. Запитання прозвучало для Арсена як ляпас (Л. Дмитерко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ляпас — ля́пас іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ляпас — Ляпанець, поличник, лящ, вул. |по|мордас, намордень, п'ятірня, п'ятериця.  Словник синонімів Караванського
  3. ляпас — I запотиличник, запотилишник, зашийник, зуботичина, личман, ляпанець, лящ, мордас, намордень, ошийник, поляпас, помордас, потиличник, спотикач, стусан, товченик II див. кара  Словник синонімів Вусика
  4. ляпас — [л’апас] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў  Орфоепічний словник української мови
  5. ляпас — -а, ч., розм. Удар по щоці або шиї долонею. Давати ляпаса комусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ляпас — вхопи́ти (діста́ти) ляща́ (ля́паса, морда́са, поморда́са). Бути битим, зазнати удару (перев. в обличчя). Бригадир пробував, правда, через деякий час знов підкотитись, ляща вхопив, та на тому й кінчилася їхня любов (О.  Фразеологічний словник української мови
  7. ляпас — ЛЯ́ПАС розм. (удар по щоці або шиї долонею), ПОЛЯ́ПАС розм., ЛЯЩ розм., МОРДА́С вульг., ПОМОРДА́С вульг., ПОЛИ́ЧНИК діал., ПЛЕСКА́Ч діал. Одна його рука щосили розмахнулась, гучно пролунав короткий тріск ляпаса (Ю.  Словник синонімів української мови
  8. ляпас — Ля́пас, -са; -паси, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ляпас — ЛЯ́ПАС, а, ч., розм. Удар по щоці або шиї долонею. — Купатись! — одно репетує Івась, поки не вскочила червона, як огонь, Пистина Іванівна і не надавала ляпасів (Мирний, III, 1954, 155); Поки Ломов встиг опам’ятатись, почувся голосний ляпас...  Словник української мови в 11 томах
  10. ляпас — Ля́пас, -са м. Пощечина, шлепокъ. Ляпаса у пику дати. Ном. № 3853. Дали по заду ляпаса. ляпаса злапати, ззісти. Получить пощечину.  Словник української мови Грінченка