ляскіт
ЛЯ́СКІТ¹, коту, ч.
Те саме, що ля́скання.
У гаях та садах плоти та перелази, та копанки внизу, .. там завжди гамірно, голоси дзвенять лунко, сміхи дівочі, брязкіт відер, ляскіт прачів... (У. Самчук);
Після деякого затишшя десь за Дніпром знову спалахнув ляскіт зеніток (Яків Баш);
Над морем ледве чутно щось ляснуло .. Ляскіт був неголосний (В. Собко).
ЛЯ́СКІТ², коту, ч.
Те саме, що ляща́ння.
Коли ж є торг, то на ньому має щось продаватися, а не тільки бабські виграшки та ляскоти (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)