ляхівка
ЛЯ́ХІВКА, и, ж.
1. заст. Те саме, що ля́шка.
Хто ворог твій, матусю? Княгиня Та Костецька, Та ляхівка невірна, що відбила Острозького Іллю в сестри моєї (П. Куліш);
Поженив пан наших хлопців на ляхівках покоївках, що пані привезла з-під Варшави (І. Нечуй-Левицький).
2. Вид вишитої, вимереженої прошви на жіночих та чоловічих сорочках.
Хусточка у пояса мережована: і ляхівка з-під плахти, тож [теж] вимережована й з китичками (Г. Квітка-Основ'яненко);
Потрійна ляхівка вживається як узор у жіночих сорочках, скатертях, рушниках (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)