лячний

ЛЯЧНИ́Й, а́, е́.

Який лякає; страшний.

І білі черепи, такі лячні нині, і чорні холодні кущі з покрученими лозами, .. усе те обняло її жахом (М. Коцюбинський);

– У нього очі... Ох, які лячні! Я боюся його зору, мов очей водяника (Юліан Опільський);

Ярослав Михайлович не спав – надто дивною і лячною видалася та п'ятниця (Люко Дашвар);

// Викликаний переляком.

Тебе послухаємось ми, Замовкнуть в серці почування лячні, А станемо правдивими людьми (П. Грабовський);

Взяв [Арсень] міцніше до рук гвинтівку, щоб не відчувати в них дрібного лячного дрижання (Іван Ле);

Можливо, кавалергарди чули про іншу причину смерті Петра, бо з лячною цікавістю позирають на Орлових (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. лячний — лячни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лячний — р., страшний, жахливий, д. страшкий; переполошений; Г. боязкий.  Словник синонімів Караванського
3. лячний — -а, -е. Який лякає; страшний. || Викликаний переляком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лячний — СТРАШНИ́Й (який своїм виглядом, незвичайною силою прояву, своїми діями викликає почуття страху або важке, гнітюче враження), СТРАХІТЛИ́ВИЙ, СТРАХІ́ТНИЙ, ПОГРО́ЗЛИВИЙ, ПОГРО́ЗНИЙ рідше, ГРІ́ЗНИЙ, МО́ТОРОШНИЙ, ПРИМА́РНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ЖАХНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. лячний — Ля́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. лячний — ЛЯЧНИ́Й, а́, е́. Який лякає; страшний. І білі черепи, такі лячні нині, і чорні холодні кущі з покрученими лозами, ..усе те обняло її жахом (Коцюб., І, 1955, 279); — У нього очі… Ох, які лячні! Я боюся його зору, мов очей водяника (Оп., Іду..  Словник української мови в 11 томах
7. лячний — Лячний, -а́, -е́ 1) Страшный. 2) Боязливый. Желех.  Словник української мови Грінченка