ліверант
ЛІВЕРА́НТ, а, ч., заст.
Той, хто перепродує що-небудь заради прибутку (зазвичай худобу); баришник.
До нас заходили випить і закусить пароходні копитани [пароплавні капітани], боцмани, всякі агенти, ліверанти... (М. Кропивницький);
Іцик поглядає на їх наскидані копиці і засукує руки, – знає, що швидко набереться в нього сотнар і буде можна везти до ліверанта в Дрогобич (І. Франко);
Старий Щербина бувало обдурював на ярмарках тертих продавців: і степових, наче з бронзи відлитих, згонщиків, і чорних, мов гайвороння, молдавських ліверантів (М. Стельмах);
Дебогорій під виглядом торговця кіньми, або, як тут казали, ліверанта, проживав на постоялому дворі зі своєю дружиною-дворянкою (Ю. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)