лівер
ЛІ́ВЕР¹, а, ч.
Прилад для набирання рідини.
Лівер опускають у рідину, потім закривають пальцем верхній отвір і виймають з рідини (з навч. літ.);
Щоб розважити п'яний гурт, він одягнув чийсь трикутний капелюх, у правій руці тримає лівер на зразок рапіри (із журн.).
ЛІ́ВЕР², у, ч.
Нутрощі забитої худоби, уживані як їжа.
Вже вона була господиня як ніхто в польській колонії осадників: курей так добре годувала м'ясом, лівером, сиром, пшеницею, що вони неслися тупорилими, схожими на міни, яйцями (М. Малиновська);
Зранку він вирушав до наукової бібліотеки і працював там до п'ятої, потім вертався додому, дорогою купивши кілька пиріжків із лівером по чотири копійки (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)