лівер

ЛІ́ВЕР¹, а, ч. Прилад для набирання рідини.

Щоб розважити п’яний гурт, він одягнув чийсь трикутний капелюх, у правій руці тримає лівер на зразок рапіри (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 397).

ЛІ́ВЕР², у, ч. Нутрощі забитої худоби, що вживаються як їжа.

На підприємства громадського харчування кролі надходять без шкіри і потрошені, але іноді з лівером (легені, печінка і серце) (Технол. пригот. їжі, 1957, 49).

Значення в інших словниках

1. лівер — Лійка [VI]  Словник з творів Івана Франка
2. лівер — лі́вер 1 іменник чоловічого роду пристрій лі́вер 2 іменник чоловічого роду у кулінарії  Орфографічний словник української мови
3. лівер — I -а. Прилад для набирання рідини. II -у. Нутрощі забитої худоби, що вживаються як страва.  Літературне слововживання
4. лівер — I -а, ч. Прилад для набирання рідини. II -у, ч. Нутрощі забитої худоби, що вживаються як їжа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лівер — (страва) печінка, (техн.) смочок  Словник чужослів Павло Штепа
6. лівер — ЛІ́ВЕР¹, а, ч. Прилад для набирання рідини. Лівер опускають у рідину, потім закривають пальцем верхній отвір і виймають з рідини (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
7. лівер — лі́вер I (від англ. liver – печінка) печінка, легені, серце та інші їстівні нутрощі забійних тварин. II (англ. lever, букв. – важіль)...  Словник іншомовних слів Мельничука
8. лівер — Зігнута трубка у формі перевернутої букви U, для переливання рідини до нижче розташованої посудини.  Універсальний словник-енциклопедія
9. лівер — Лі́вер, -ра; -вери, -рів = лі́вар  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)