лівачка

ЛІВА́ЧКА, и, ж.

1. Жін. до ліва́к 1.

Лівачкою Ніна так і не стала – вочевидь, їй вистачило просто народитися в комуністичній країні (із журн.).

2. Жін. до ліва́к 3.

У радянські часи у школі був такий предмет – каліграфія. А я від природи шульга – тобто “лівачка” (М. Матіос).

Значення в інших словниках

1. лівачка — ліва́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лівачка — -и. Жін. до лівак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лівачка — ЛІВА́ЧКА, и, ж. Жін. до ліва́к 1.  Словник української мови в 11 томах
4. лівачка — Лівачка, -ки ж. 1) Лѣвша (о женщинѣ). Вх. Зн. 33. 2) Хата по лѣвую сторону сѣней (у гуцуловъ). см. правачка. Шух. І. 95.  Словник української мови Грінченка