ліви
ЛІ́ВИ, ів, мн. (одн. лів, а, ч., лі́вка, и, ж.).
Фіно-угорське плем'я, що в давнину жило на узбережжі Ризької затоки.
Мечоносці почали спустошувати територію Латвії й Естонії, яку називали тоді Лівонією (за ім'ям лівів – одного з найбільших прибалтійських племен) (з навч. літ.);
Тут, у долині річки Виханду, розташовувалися колись перші поселення естів і лівів (з газ.);
// Нечисленна етнічна група, що походить від давніх лівів; здебільшого живуть на узбережжі Балтійського моря в межах Латвії.
Нині в Латвії налічується менше двох сотень лівів і лише 30 з них розмовляють рідною мовою (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)