лівкут

ЛІВКУ́Т, а, ч., діал.

Лівша, шульга.

Я став коло таблиці і взяв у праву руку шмату, а в ліву крейду. – 35! – крикнув професор і озирнувся на мене. – Ax ти, тумане, а ти як крейду держиш? Лівкутом будеш писати, га? (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. лівкут — лівку́т: лѣвая рука [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. лівкут — лівку́т іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. лівкут — див. лівша  Словник синонімів Вусика
4. лівкут — -а, ч., діал. Лівша, шульга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лівкут — ЛІВША́ (той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою), ЛІВА́К діал., ЛІВКУ́Т діал., ШУЛЬГА́ заст. Лівша він (прапорщик), з лівої, кажуть, рубає, але рубає так, що інший і правою не вруба! (О. Гончар); Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто (О. Ільченко).  Словник синонімів української мови
6. лівкут — ЛІВКУ́Т, а, ч., діал. Лівша.  Словник української мови в 11 томах