Значення в інших словниках
-
лівкут —
лівку́т: лѣвая рука [ІФ,1890]
Словник з творів Івана Франка
-
лівкут —
лівку́т іменник чоловічого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
лівкут —
див. лівша
Словник синонімів Вусика
-
лівкут —
ЛІВКУ́Т, а, ч., діал. Лівша, шульга. Я став коло таблиці і взяв у праву руку шмату, а в ліву крейду. – 35! – крикнув професор і озирнувся на мене. – Ax ти, тумане, а ти як крейду держиш? Лівкутом будеш писати, га? (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
лівкут —
ЛІВША́ (той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою), ЛІВА́К діал., ЛІВКУ́Т діал., ШУЛЬГА́ заст. Лівша він (прапорщик), з лівої, кажуть, рубає, але рубає так, що інший і правою не вруба! (О. Гончар); Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто (О. Ільченко).
Словник синонімів української мови
-
лівкут —
ЛІВКУ́Т, а, ч., діал. Лівша.
Словник української мови в 11 томах