лівобережний

ЛІВОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е.

Розташований на лівому березі, біля лівого берега річки; протилежне правобережний.

Швидка вода відносила нас до правого, румунського, берега, допомагаючи врятуватися від лівобережних гострих брил (І. Муратов);

// Який прилягає до лівого берега річки.

– Це хто прийшов? – спитав [печеніг], показуючи на той бік рукою. – Княжі люди з лівобережних земель, – відповів Претич (Б. Лепкий);

Видно було весь Київ, і Дніпро, і лівобережні далі, що тонули в синій імлі (С. Журахович);

Гетьман тоді ще вірив, що з допомогою поляків можна вирвати в Росії захоплену нею лівобережну частину його роз'єднаної вітчизни (В. Чемерис);

Правобережна частина України вища за лівобережну (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. лівобережний — лівобере́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лівобережний — -а, -е. Розташований на лівому березі, біля лівого берега річки; прот. правобережний. || Який прилягає до лівого берега річки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лівобережний — Лівобере́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. лівобережний — ЛІВОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Розташований на лівому березі, біля лівого берега річки; протилежне правобережний. Швидка вода відносила нас до правого, румунського, берега, допомагаючи врятуватися від лівобережних гострих брил (Мур., Бук.  Словник української мови в 11 томах