лівобережний

ЛІВОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е.

Розташований на лівому березі, біля лівого берега річки; протилежне правобережний.

Швидка вода відносила нас до правого, румунського, берега, допомагаючи врятуватися від лівобережних гострих брил (І. Муратов);

// Який прилягає до лівого берега річки.

– Це хто прийшов? – спитав [печеніг], показуючи на той бік рукою. – Княжі люди з лівобережних земель, – відповів Претич (Б. Лепкий);

Видно було весь Київ, і Дніпро, і лівобережні далі, що тонули в синій імлі (С. Журахович);

Гетьман тоді ще вірив, що з допомогою поляків можна вирвати в Росії захоплену нею лівобережну частину його роз'єднаної вітчизни (В. Чемерис);

Правобережна частина України вища за лівобережну (з наук. літ.).