лівобережний
ЛІВОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Розташований на лівому березі, біля лівого берега річки; протилежне правобережний.
Швидка вода відносила нас до правого, румунського, берега, допомагаючи врятуватися від лівобережних гострих брил (Мур., Бук. повість, 1959, 32);
// Який прилягає до лівого берега річки.
Правобережна частина УРСР вища за лівобережну (Геол. Укр., 1959, 6);
Видно було весь Київ, і Дніпро, і лівобережні далі, що тонули в синій імлі (Жур., Вечір.., 1958, 369).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лівобережний — лівобере́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- лівобережний — -а, -е. Розташований на лівому березі, біля лівого берега річки; прот. правобережний. || Який прилягає до лівого берега річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лівобережний — ЛІВОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Розташований на лівому березі, біля лівого берега річки; протилежне правобережний. Швидка вода відносила нас до правого, румунського, берега, допомагаючи врятуватися від лівобережних гострих брил (І. Словник української мови у 20 томах
- лівобережний — Лівобере́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)