1. Словник української мови в 11 томах

лівобережжя

ЛІВОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Лівий берег річки.

Тепер вони виразно бачили високі кручі лівобережжя з білими стежками, що крутилися від самої води до перших хат (Петльов., Хотинці, 1949, 29);

// Земельний простір, який прилягає до лівого берега, розташований за лівим берегом річки.

Лівобережжя підходить до Дніпра низиною, високий правий берег бовваніє за рікою, мов далекі гори (Ю. Янов., II, 1954, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лівобережжя — лівобере́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лівобережжя — [л’івобеиреж':а] -ж':а Орфоепічний словник української мови
  3. лівобережжя — -я, с. Лівий берег річки. || Земельний простір, який прилягає до лівого берега, розташований за лівим берегом річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лівобережжя — ЛІВОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Лівий берег річки. Тепер вони виразно бачили високі кручі лівобережжя з білими стежками, що крутилися від самої води до перших хат (В. Словник української мови у 20 томах
  5. Лівобережжя — Лівобере́жжя, -жжя, -жжю, на -жжі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)