лівобережжя

ЛІВОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с.

Лівий берег річки.

Тепер вони виразно бачили високі кручі лівобережжя з білими стежками, що крутилися від самої води до перших хат (В. Петльований);

// Земельний простір, який прилягає до лівого берега, розкинувся за лівим берегом річки.

Лівобережжя підходить до Дніпра низиною, високий правий берег бовваніє за рікою, мов далекі гори (Ю. Яновський);

Бачили тієї ночі вишневу “Волгу” в заводському районі, де вона гасала по темних завулках, перескакувала через трамвайні колії, потім на скаженій швидкості помчала через міст на лівобережжя (О. Гончар);

Місто перейшло ріку і заполонило піщане лівобережжя світлими мікрорайонами (А. Крижанівський);

Далеко внизу Поділ, і Дніпро, і низьке лівобережжя, що ген-ген до крайнеба простяглося (В. Нестайко);

Поділля займає басейн Південного Бугу і лівобережжя Дністра (з наук.-попул. літ.).