лівобіч

ЛІВО́БІЧ, присл.

Те саме, що ліво́руч; протилежне правобіч.

Крадькома кидав [директор] скісні погляди правобіч і лівобіч, бачив широкі долоні Дорошенка (П. Загребельний);

Зненацька я вся зіщулююся. Лівобіч од мене у мороці ризниці спалахують два гострих вогники (В. Шкляр);

Небо тьмяніло невдалеки від сизого в люмінесцентному тумані моря, небосхил обривався за декілька кроків лівобіч, коли Едикові почулось хурчання в моторі (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. лівобіч — присл., рідко. Те саме, що ліворуч; прот. правобіч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. лівобіч — Ліво́біч, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. лівобіч — ЛІВОБІЧ, присл., рідко. Те саме, що ліворуч; протилежне правобіч. Крадькома кидав [директор] скісні погляди правобіч і лівобіч, бачив широкі долоні Дорошенка (Павло Загребельний, Спека, 1961, 147).  Словник української мови в 11 томах