ліврейний
ЛІВРЕ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до лівре́я.
Ліврейний покрій.
2. Який носить ліврею, одягнутий у ліврею.
Ось і ресторан: два ліхтарі, на вході ліврейний бородань (В. Підмогильний);
Ліврейний лакей відчинив дверці карети (П. Кочура);
// у знач. ім. лівре́йний, ного, ч. Той, хто носить ліврею; лакей, одягнутий у ліврею.
[Кость:] Я тобі два злоти [злотих] дам і постараюсь, щоб ти мерщій в ліврейні вискочив, тоді не всякий буде тобою потурати (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови (СУМ-20)