ліврея
ЛІВРЕ́Я, ї, ж.
Формений, обшитий галунами, одяг для швейцарів, лакеїв і т. ін.
Бачу: пишні похорони, Духовенство, цугом коні, Свічі, півчі у киреях, Гайдуки стирчать в лівреях (Я. Щоголів);
На дверях поставлю швейцара з бородою до пояса в золотистій лівреї (І. Нечуй-Левицький);
Перед нами стоїть в довгій лівреї благообразно-суворий, сивий швейцар і холодно питає: – Що треба? (В. Винниченко);
Біля входу стояв готельний слуга в лівреї, він придивлявся до перехожих, досвідченим оком відрізняючи прибулих від мешканців міста (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)