лігма

ЛІ́ГМА, присл., розм.

Те саме, що ле́жачи.

Як чарка обійшла коло, то Іван її поставив лігма коло пляшки, бо боявся, аби не впала, така маленька, на землю (В. Стефаник);

На дзвін не йшли, а плазували лігма Раби та блазні, дуки й королі (М. Бажан);

Коли йому здалося, що вже налив досить, він поклав напівповну амфорку лігма додолу й заходився кресати вогню (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. лігма — лі́гма прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. лігма — I л`ігм`априсл., зах. Горизонтально. II л`ігмаприсл., розм. У лежачому положенні; лежачи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лігма — лі́гма (ле́жнем, ле́жма і т. ін.) лежа́ти. Нічого не робити; ледарювати, байдикувати. День і ніч трудились То на полі, то в городі, лігма не лежали, Зароблене туго, цупко про запас держали (Укр. поети-романтики..  Фразеологічний словник української мови
4. лігма — ЛЕ́ЖАЧИ (у лежачому положенні); НАВЛЕ́ЖАЧКИ розм., НАВЛЕ́ЖКИ розм., ЛЕ́ГМА розм., ЛІ́ЖМА розм., ЛЕ́ЖМА розм., ЛІ́ГМА розм. Лежачи їсти просить (приказка); Навлежачки покурюючи цигарку, задравши ноги, ..Іван завжди правив своєї... (М.  Словник синонімів української мови
5. лігма — ЛІ́ГМА, присл., розм. У лежачому положенні; лежачи. На дзвін не йшли, а плазували лігма Раби та блазні, дуки й королі (Бажан, Вибр., 1940, 53).  Словник української мови в 11 томах
6. лігма — Лігма нар. 1) Лежнемъ. То на полі, то в господі лігма не лежали. Мкр. Н. 2) Лігма. Горизонтально. Шух. І. 74.  Словник української мови Грінченка