лігнін
ЛІГНІ́Н, у, ч., спец.
1. Багата на вуглець речовина, яка після целюлози є основним складником здерев'янілих рослинних тканин.
Лігнін є природним полімером, який серед природних високомолекулярних сполук поступається лише полісахаридам (з наук. літ.);
У природних матеріалах целюлоза зв'язана з багатьма іншими сполуками: геміцелюлозою, пектином, лігніном, крохмалем (з наук. літ.);
Вуглеводи у кормах поділяють на дві категорії: неструктурні (цукор, крохмаль, фруктани, пектини тощо) і структурні (целюлоза, геміцелюлоза, лігнін) (з навч. літ.).
2. Виготовлений з деревини сорт тонкого, гофрованого паперу, який застосовують у медицині; деревна вата.
Основні перев'язувальні матеріали – марля, вата, лігнін (деревна вата) (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)