лігнін

лігні́н

-у, ч., спец.

1》 Органічна речовина, яка після целюлози є основною складовою частиною здерев'янілих рослинних тканин.

2》 Вигот. з деревини сорт тонкого, гофрованого паперу, який застосовується в медицині; деревна вата.

Значення в інших словниках

1. лігнін — лігні́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лігнін — ЛІГНІ́Н, у, ч., спец. 1. Багата на вуглець речовина, яка після целюлози є основним складником здерев'янілих рослинних тканин. Лігнін є природним полімером, який серед природних високомолекулярних сполук поступається лише полісахаридам (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. лігнін — лігні́н [від лат. lignum (ligni) – дерево] 1. Органічна речовина, що поряд з целюлозою є складовою частиною здерев’янілих тканин вищих рослин. Разом з геміцелюлозою зумовлює міцність стовбурів і стебел рослин.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. лігнін — I сорт тонкого паперу з гофрованою поверхнею; виробляється з деревини ялини та осики; має вел. поглинальну здатність, використовується як перев'язний матеріал. II складна органічна речовина, яка разом з целюлозою та ін.  Універсальний словник-енциклопедія
5. лігнін — ЛІГНІ́Н, у, ч., спец. 1. Багата на вуглець речовина, яка після целюлози є основною складовою частиною здерев’янілих рослинних тканин. Майже половина його [очерету] ваги (45 процентів) становить целюлоза. Він має також понад 23 проценти лігніну (Наука..  Словник української мови в 11 томах