Словник української мови у 20 томах

лідирувати

ЛІДИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок.

Бути лідером, посідати провідне становище в чомусь.

Звичайно, він був цілком свідомий того, що в розстрільному списку радянських спецслужб незмінно лідирує з великим відривом від найближчих конкурентів (Ю. Андрухович);

– І хто там з них лідирує? – Зараз “Динамо”, але розрив мінімальний, до кінця чемпіонату все ще може змінитися (В. Хрущак);

Ділові ігри лідирують серед найбільш перспективних методів ігрового моделювання (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лідирувати — ліди́рувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. лідирувати — -ую, -уєш, недок. і док. Іти першим у якому-небудь змаганні, бути лідером (у 2 знач.). || Займати (зайняти) ведуче місце серед інших, подібних (про що-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лідирувати — ЛІДИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док. Іти першим у якому-небудь змаганні, бути лідером (у 2 знач.). Лідирують карагандинці і по випуску сталевого прокату (Роб. газ., 27.І. 1962, 1); Лідирує зовсім ще юний спортсмен у майці спортивного товариства "Наука" (В ім’я Вітч., 1954, 58).  Словник української мови в 11 томах