лідируючий

ЛІДИ́РУЮЧИЙ, а, е, рідко.

Який лідирує.

Застосування знарядь праці поступово виходить на лідируючі позиції в системі людської активності, стаючи головною умовою людського виживання (з наук. літ.);

При відкритій економіці стабілізація валютного курсу є лідируючим фактором грошово-кредитної політики (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. лідируючий — ліди́руючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лідируючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до лідирувати. Лідируюча група велогонщиків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лідируючий — ЛІДИ́РУЮЧИЙ, а, е. Який лідирує. Вже після перших двох кілометрів утворюється лідируюча група (Веч. Київ, 28.VІІІ 1961, 3).  Словник української мови в 11 томах