лідируючий

ліди́руючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до лідирувати. Лідируюча група велогонщиків.

Значення в інших словниках

1. лідируючий — ліди́руючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лідируючий — ЛІДИ́РУЮЧИЙ, а, е, рідко. Який лідирує. Застосування знарядь праці поступово виходить на лідируючі позиції в системі людської активності, стаючи головною умовою людського виживання (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. лідируючий — ЛІДИ́РУЮЧИЙ, а, е. Який лідирує. Вже після перших двох кілометрів утворюється лідируюча група (Веч. Київ, 28.VІІІ 1961, 3).  Словник української мови в 11 томах