Словник української мови у 20 томах

ліжковий

ЛІЖКОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до лі́жко.

Сталева течія здригала землю так само, як і на безлічі вокзалів, де завихреним листком його жорнувала доля, – двигіт розхилитував ліжкові пружини, іржавий рип зносив спогади у безсоння (Є. Пашковський);

Дозволити відділу охорони здоров'я вносити зміни в штатні розписи та ліжковий фонд міських лікувально-профілактичних закладів (з мови документів);

// Признач. для ліжка.

Ліжкова білизна повинна бути легкою (з навч. літ.).

2. Пов'язаний з перебуванням у ліжку (через хворобу).

– Ти для мене ліжковий хворий! (Ю. Яновський);

Після блокади потрібно надати пацієнту ліжковий режим впродовж 1,5–2 годин (з навч. літ.).

3. фам. Сексуальний; пов'язаний зі статевими стосунками.

Акторка не була готова до знімання ліжкових сцен (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ліжковий — ліжкови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ліжковий — -а, -е. Прикм. до ліжко. Ліжкова білизна. || Який лежить у ліжку (про хворого).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліжковий — ЛІЖКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до лі́жко. Ліжкова білизна; // Який лежить у ліжку (про хворого). — Ти для мене ліжковий хворий! (Ю. Янов., І, 1954, 178).  Словник української мови в 11 томах