лікарня

ЛІКА́РНЯ, і, ж.

Заклад для стаціонарного лікування хворих.

А коли він [Хлоня] істерик – треба лікуватися, для цього єсть спеціальні лікарні (М. Хвильовий);

Щоб Ви знали, я ось уже рік не вилажу з лікарень, б'юсь з хворобою, підданий різним лікарським маніпуляціям (І. Багряний);

Гриць застогнав, розплющив очі .. Де це він? У лікарні! (О. Бердник);

Лікарня практично не існує, медична допомога – так само (В. Стус).

Значення в інших словниках

1. лікарня — ліка́рня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. лікарня — (з ліжками) шпиталь, госпіталь, лазарет, стаціонар, г. лічниця; (без ліжок) амбуляторія, поліклініка; (дослідча) клініка; (першої помочі) медпункт; (оздоровча) санаторія.  Словник синонімів Караванського
3. лікарня — -і, ж. Лікувально-профілактична установа, яка надає населенню стаціонарну кваліфіковану і спеціалізовану медичну допомогу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лікарня — ЛІКА́РНЯ (заклад для стаціонарного лікування хворих); ШПИТА́ЛЬ заст.; КЛІ́НІКА (установа, в якій лікування поєднується з науково-дослідною та педагогічною роботою); ГО́СПІТАЛЬ (перев. військова лікарня); ЛАЗАРЕ́Т (невелика військова лікарня).  Словник синонімів української мови
5. лікарня — ЛІКА́РНЯ, і, ж. Заклад для стаціонарного лікування хворих. Дмитрик лежить у лікарні. Зламану ногу його взято в лещата (Коцюб., І, 1955, 135); [Ліда:] До лікарні ліг мій батько на аналіз. У нього з шлунком погано (Корн., І, 1955, 92).  Словник української мови в 11 томах
6. лікарня — Лікарня, -ні ж. Больница. Славяносербск. у.  Словник української мови Грінченка