лікнепівський
ЛІКНЕ́ПІВСЬКИЙ, а, е, іст.
Стос. до лікнепу.
Ми ж успадкували ідейний примітив і духовний занепад, лікнепівський рівень, брак вищих імперативів (М. Хвильовий);
Чумак глянув і посміхнувся: з-за плечей подруг висовувалась голова Пріськи Затірки, його лікнепівської учениці (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)