лікнеп
ЛІКНЕ́П, у, ч.
1. іст. Скорочення: ліквідація неписьменності; навчання неписьменних дорослих.
Не треба плутати понять: одна справа лікнеп, а друга – мистецтво (М. Хвильовий);
Паша, призвичаюючись до нового життя,почала вчити дітей в одноповерховій школі, а в хаті-читальні вела лікнеп – навчала грамоті дорослих жінок і чоловіків (М. Циба).
2. іст. Пункт ліквідації неписьменності, школа для дорослих.
– Темнота у них по селах... І шкіл мало, і лікнепів нема... (О. Гончар);
То вона [мати] в лікнепі вчилася читать, Не платив ніхто їй за “чотири” й “п'ять” (Д. Павличко).
3. розм. Здобування елементарних знань з будь-якої галузі.
Усім потрібен терміновий екологічний лікнеп (із журн.);
Нам треба вдатися до юридичного, правового лікнепу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)