ліктор
ЛІ́КТОР, а, ч., іст.
У Стародавньому Римі – особа, що супроводжувала й охороняла представників вищої адміністрації.
В Римі свято .. Жерці і ліктори стоять Круг Капітолія (Т. Шевченко);
І ліктори захоплено горлали: “Віват, сенатор з лівої ноги!” (Б. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)