Словник української мови у 20 томах

лікувальник

ЛІКУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто лікує кого-небудь.

– Як це не дивно, в своїм захопленні ти стаєш на позиції старих лікарів-лікувальників (Ю. Смолич);

Даоські ворожбити й лікувальники, здобувши початкову освіту, розходилися по Китаю (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лікувальник — лікува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови