лікувальник
ЛІКУВА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто лікує кого-небудь.
– Як це не дивно, в своїм захопленні ти стаєш на позиції старих лікарів-лікувальників (Ю. Смолич);
Даоські ворожбити й лікувальники, здобувши початкову освіту, розходилися по Китаю (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лікувальник — лікува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови