лікувальник

ЛІКУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто лікує кого-небудь.

– Як це не дивно, в своїм захопленні ти стаєш на позиції старих лікарів-лікувальників (Ю. Смолич);

Даоські ворожбити й лікувальники, здобувши початкову освіту, розходилися по Китаю (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лікувальник — лікува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови