лікувальник

лікува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лікувальник — ЛІКУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто лікує кого-небудь. – Як це не дивно, в своїм захопленні ти стаєш на позиції старих лікарів-лікувальників (Ю. Смолич); Даоські ворожбити й лікувальники, здобувши початкову освіту, розходилися по Китаю (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах