лімузин
ЛІМУЗИ́Н, а, ч.
Легковий автомобіль вищого класу на основі седану з трьохоб'ємним закритим пасажирським кузовом, з подовженою колісною базою і перегородкою за передніми сидіннями.
У середу ранком із Бургоса виїхав чорний лімузин (О. Бердник);
Машина вже була краща, більша, хоч і не лімузин, а кабріолет із брезентовим верхом (П. Загребельний);
Кремезний, із квадратовою будкою на широчезних плечах шофер запобігливо відчинив задні дверцята лімузина (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)