лімузин
ЛІМУЗИ́Н, а, ч.
Легковий автомобіль вищого класу на основі седану з трьохоб'ємним закритим пасажирським кузовом, з подовженою колісною базою і перегородкою за передніми сидіннями.
У середу ранком із Бургоса виїхав чорний лімузин (О. Бердник);
Машина вже була краща, більша, хоч і не лімузин, а кабріолет із брезентовим верхом (П. Загребельний);
Кремезний, із квадратовою будкою на широчезних плечах шофер запобігливо відчинив задні дверцята лімузина (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лімузин — лімузи́н іменник чоловічого роду автомобіль Орфографічний словник української мови
- лімузин — -а, ч. Легковий автомобіль із закритим кузовом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лімузин — Авто (дороге) Словник чужослів Павло Штепа
- лімузин — лімузи́н (франц. limousine) легковий автомобіль із закритим кузовом або кузов такого автомобіля. Словник іншомовних слів Мельничука
- лімузин — ЛІМУЗИ́Н, а́, ч. Легковий автомобіль із закритим кузовом. Перед віллою зупиняються чорні блискучі лімузини (Галан, Перед лицем фактів, 1949, 32); Побачили б ви, на якім лімузині Від станції мчався я, степу орач! (С. Ол., Вибр., 1959, 63). Словник української мови в 11 томах