1. Словник української мови у 20 томах

лімузинчик

ЛІМУЗИ́НЧИК, а, ч.

Зменш. до лімузи́н.

Сіли в машину, лімузинчик фуркнув, зняв куряву на всю вуличку (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лімузинчик — лімузи́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лімузинчик — -а, ч. Зменш. до лімузин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лімузинчик — ЛІМУЗИ́НЧИК, а, ч. Зменш. до лімузи́н. Який смішний в очах людей оцей їхній лімузинчик, що його волоче по стерні велетенський робочий танк… (Гончар, Тронка, 1963, 184). Словник української мови в 11 томах