1. Словник української мови в 11 томах

лімузин

ЛІМУЗИ́Н, а́, ч. Легковий автомобіль із закритим кузовом.

Перед віллою зупиняються чорні блискучі лімузини (Галан, Перед лицем фактів, 1949, 32);

Побачили б ви, на якім лімузині Від станції мчався я, степу орач! (С. Ол., Вибр., 1959, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лімузин — лімузи́н іменник чоловічого роду автомобіль Орфографічний словник української мови
  2. лімузин — -а, ч. Легковий автомобіль із закритим кузовом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лімузин — Авто (дороге) Словник чужослів Павло Штепа
  4. лімузин — ЛІМУЗИ́Н, а, ч. Легковий автомобіль вищого класу на основі седану з трьохоб'ємним закритим пасажирським кузовом, з подовженою колісною базою і перегородкою за передніми сидіннями. У середу ранком із Бургоса виїхав чорний лімузин (О. Словник української мови у 20 томах
  5. лімузин — лімузи́н (франц. limousine) легковий автомобіль із закритим кузовом або кузов такого автомобіля. Словник іншомовних слів Мельничука