лінивість
ЛІНИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Стан за знач. ліни́вий 1, 2.
Щука не рушається .. Сонна лінивість ще держить у обіймах її тіло (І. Франко);
Петро .. був строгіший, чим старий Касян. Кожний непослух або недбалість, лінивість карав власною рукою (А. Чайковський);
Забувала [Євпраксія] навіть про те, що визріває в ній нове життя, поселилася в ній нехіть до всього, лінивість, знудьгованість (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)