Словник української мови у 20 томах

лінивство

ЛІНИ́ВСТВО, а, с.

Те саме, що ліни́вість.

Допікали його за недбалість, за лінивство (Сл. Б. Грінченка);

Видно, прогнала жінка його за лінивство, за грубіянство, хоч він нікому й не признається (Ганна Барвінок);

В своєму безталанні Зося винувала одного Якима, гризла йому голову, настиралась, докоряла за його недбайність, за лінивство (І. Нечуй-Левицький);

Пес .. ішов далі, силкуючись удавати, що він також не зважає на ніяку дичину, – щоб не застидати мого недбальства й лінивства (М. Грушевський);

Радість ченців потьмяніла, бо через бездоріжжя ніхто з поважних осіб їх не провідував, і настала тиша, в яку закралось лінивство (Г. Пагутяк).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лінивство — ліни́вство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. лінивство — див. лінощі  Словник синонімів Вусика
  3. лінивство — -а, с. Те саме, що лінивість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лінивство — ЛІНИ́ВСТВО, а, с. Те саме, що ліни́вість. Видно, прогнала жінка його за лінивство, за грубіянство, хоч він нікому й не признається (Барв., Опов.., 1902, 500); — В лінивстві та в теплі чорти з блохами плодяться (Козл., Ю. Крук, 1957, 360).  Словник української мови в 11 томах
  5. лінивство — Лінивство, -ва с. Лѣность, лѣнь. Допікали його за недбалість, за лінивство. Левиц. І. 425. Прогнала жінка його за лінивство. Г. Барв. 500.  Словник української мови Грінченка