Словник української мови у 20 томах

лінкруст

ЛІНКРУ́СТ, у, ч.

Рулонний оздоблювальний матеріал з гладенькою або рельєфно-візерунчастою поверхнею, яким облицьовують внутрішні стіни будинків, пасажирських вагонів, кают кораблів.

Під час виготовлення лінкрусту на щільну тканинну або паперову основу наносять тонкий шар пластмаси (з навч. літ.);.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лінкруст — лінкру́ст іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. лінкруст — -у, ч. Рулонний оздоблювальний матеріал з гладенькою або рельєфно-візерунчастою поверхнею, яким облицьовують внутрішні стіни будинків, пасажирських вагонів, кают кораблів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лінкруст — лінкру́ст (від лат. linum – полотно і crusta – кора) рулонний оздоблювальний матеріал з рельєфною поверхнею, який виготовляють з потовщеного паперу або картону, вкритого тонким шаром пластмаси.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. лінкруст — ЛІНКРУ́СТ, у, ч. Рулонний оздоблювальний матеріал з гладенькою або рельєфно-візерунчастою поверхнею, яким облицьовують внутрішні стіни будинків, пасажирських вагонів, кают кораблів.  Словник української мови в 11 томах