лінкруст

ЛІНКРУ́СТ, у, ч. Рулонний оздоблювальний матеріал з гладенькою або рельєфно-візерунчастою поверхнею, яким облицьовують внутрішні стіни будинків, пасажирських вагонів, кают кораблів.

Підіймають [робітниці] лінкруст сріблястий, Приміряють його до стін, — Ніби ліплений з алебастру, Де розведено ультрамарин (Забашта, Нові береги, 1950, 23).

Значення в інших словниках

1. лінкруст — лінкру́ст іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лінкруст — -у, ч. Рулонний оздоблювальний матеріал з гладенькою або рельєфно-візерунчастою поверхнею, яким облицьовують внутрішні стіни будинків, пасажирських вагонів, кают кораблів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лінкруст — ЛІНКРУ́СТ, у, ч. Рулонний оздоблювальний матеріал з гладенькою або рельєфно-візерунчастою поверхнею, яким облицьовують внутрішні стіни будинків, пасажирських вагонів, кают кораблів. Під час виготовлення лінкрусту на щільну тканинну або паперову основу наносять тонкий шар пластмаси (з навч. літ.);.  Словник української мови у 20 томах
4. лінкруст — лінкру́ст (від лат. linum – полотно і crusta – кора) рулонний оздоблювальний матеріал з рельєфною поверхнею, який виготовляють з потовщеного паперу або картону, вкритого тонким шаром пластмаси.  Словник іншомовних слів Мельничука