лінкруст
ЛІНКРУ́СТ, у, ч. Рулонний оздоблювальний матеріал з гладенькою або рельєфно-візерунчастою поверхнею, яким облицьовують внутрішні стіни будинків, пасажирських вагонів, кают кораблів.
Підіймають [робітниці] лінкруст сріблястий, Приміряють його до стін, — Ніби ліплений з алебастру, Де розведено ультрамарин (Забашта, Нові береги, 1950, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лінкруст — лінкру́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лінкруст — -у, ч. Рулонний оздоблювальний матеріал з гладенькою або рельєфно-візерунчастою поверхнею, яким облицьовують внутрішні стіни будинків, пасажирських вагонів, кают кораблів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лінкруст — ЛІНКРУ́СТ, у, ч. Рулонний оздоблювальний матеріал з гладенькою або рельєфно-візерунчастою поверхнею, яким облицьовують внутрішні стіни будинків, пасажирських вагонів, кают кораблів. Під час виготовлення лінкрусту на щільну тканинну або паперову основу наносять тонкий шар пластмаси (з навч. літ.);. Словник української мови у 20 томах
- лінкруст — лінкру́ст (від лат. linum – полотно і crusta – кора) рулонний оздоблювальний матеріал з рельєфною поверхнею, який виготовляють з потовщеного паперу або картону, вкритого тонким шаром пластмаси. Словник іншомовних слів Мельничука