лінотип

ЛІНОТИ́П, а, ч.

Набірна рядковідливна друкарська машина, яка складає й відливає суцільні рядки тексту.

– Скоро лінотипа для лінивих типів підвезуть. Прямо на парашуті в контору спустять, – похмуро пообіцяв Григорій (М. Стельмах);

Паспорт .. ще й досі пах друкарською фарбою, лінотипом... (О. Чорногуз);

– Кожній редакції потрібен був самостійний лінотип, місце для верстки, читки коректури, для друкарки тощо, – вів далі Мечислав Іванович (О. Шугай).

Значення в інших словниках

1. лінотип — ліноти́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лінотип — -а, ч. Друкарська машина, що відливає набір цілими рядками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лінотип — ліноти́п (від лат. linea – лінія і ...тип) найпоширеніший вид набірної друкарської машини, яка складає й відливає суцільні рядки тексту.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. лінотип — Друкарська машина для набору текстів з матриць окремих букв та ін. знаків, які вибираються та групуються за допомогою клавіатури, потім за їх допомогою відливають цілі рядки; винайдений 1884.  Універсальний словник-енциклопедія
5. лінотип — Ліноти́п, -на; -ти́пи, -пів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. лінотип — ЛІНОТИ́П, а, ч. Друкарська машина, що відливає набір цілими рядками. На допомогу складачам приходить електронна машина, яка на лінотипі набирає 400 знаків за секунду (Фізіол. ж., VI, 4, 1960, 451); Крізь відчинені двері почувся шипучий брязкіт лінотипів (Кучер, Голод, 1961, 70).  Словник української мови в 11 томах