лінотипний
ЛІНОТИ́ПНИЙ, а, е.
Прикм. до ліноти́п.
З відбитком газетної сторінки в руці жінка швидко, мов сарна, крокувала, ні, перебігала на своїх чарівних обцасиках через просторе приміщення в лінотипний цех і поверталася в коректорську (О. Шугай);
Наприкінці XIX століття були впроваджені монотипні та лінотипні преси (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)