лінієчка
ЛІНІ́ЄЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ліні́йка¹.
Сергєєв говорив мирно різні слова з іронічним смішком, говорив безкінечно і стукав лінієчкою то по одному, то по другому плечі (І. Багряний);
Звідкись збоку виникла тонесенька .. лінія залізниці. Вона раптом розгалузилася на багато інших лінієчок, серед яких яскраво горіли вогники: очевидно, то була станція (В. Владко).
Словник української мови (СУМ-20)