Словник української мови у 20 томах

ліпокаїн

ЛІПОКАЇ́Н, у, ч.

Гормон підшлункової залози, який регулює жировий обмін у печінці.

Ліпокаїн містить сполуки, які змінюють синтез жирів і жироподібних речовин (з наук. літ.);

Ліпокаїн застосовують при захворюваннях печінки (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ліпокаїн — ліпокаї́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ліпокаїн — -у, ч. Гормональний препарат, що регулює жировий обмін у печінці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліпокаїн — (від грец. λίπος – жир і καίω – спалюю) препарат, який одержують з підшлункової залози забійної худоби. Містить сполуки, які змінюють синтез жирів і жироподібних речовин. Застосовують при захворюваннях печінки. Інші назви – біолін, ліпотрат.  Словник іншомовних слів Мельничука